Ніхто крім нас...
-----------------------------------
В багнюці квітня, в мокрому окопі,
освячуємо пасочки сьогодні,
заварюємо "Ліптон" у окропі
й запалюємо свічі великодні.
Нас кропить дощ, не капелан з кадилом
(сюди, крім нас нікого не пускають);
Кажу до Стаса: «Вимикай мобілу
з фейкбуком тим, нехай не заважають».
Читає Стас: "Воюють ради грошей",
розмотуючи волонтерську паску...
Що ж, в кожного свій великодній кошик, -
з лози в тилу, а ми ладнаєм каску.
В церквах попи, свічки, іконостаси,
та урочисті хори і молитви...
Та от до Бога ближче ми на часі,
на передку під небом під час битви.
Ні стель, ні стін, ні куполів з хрестами,
ось - ми, ось - Бог, до ворогів три кроки.
Ні, є й хрести, - кружляють понад нами
лелеки й стрімголов летять сороки.
Христосуємось з небом, й між собою,
та ділим пасочки й бляшанки з чаєм.
Проститься нам - за п’ять хвилин до бою,
не по канонам Свято зустрічаєм.
Нас кропить дощ, не капелан з кадилом
(сюди, крім нас нікого не пускають).
.
Леонiд Жмурко
збiрка ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ, 2016-2023 р.р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2023
автор: Леонид Жмурко