Не сміюсь, не плачу і не каюсь!
Каяття - це буде не для всіх.
Хай, як той листок на вітрі маюсь,
Та удача прийде на поріг!
Прийде, прийде: ще щось знову буде!
Віра, як той Фенікс ожива.
Холод спонукання не застуде:
Виросте надій моїх трава!
Виросте і сад зазеленіє,
Ще поспіють мрій моїх плоди.
В небі сірім, сонце заясніє,
Як метал, що вилився з руди.
І тоді я Господу покаюсь,
Й на страшний піду тоді я суд.
Від гріхів своїх не відцураюсь:
Ось вони - в душі чорнющий бруд!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2023
автор: Шарм