Добрий плаче від радості,
А злий - від заздрощів.
( народна мудрість)
Іду... назустріч спішать люди.
З добром чи злом? Не знать мені.
Крокую в роздумах... Усюди
Серед прохожих - добрі й злі.
Душа у доброго відкрита,
Йому потрібно зовсім мало.
Можливість хоч і не велика,
Зате вже щедрості - чимало.
Усмішка, втіха на устах,
Бо любить світ. Як не радіти!
Щасливий навіть він у снах,
Його всі люблять: друзі, діти...
-
З-під лоба погляд десь далекий,
Можливості вже - не малі.
Заздрість, тьма... в нутрі * неспокій...
Такі особи, звісно, - злі.
Душа закрита, щось шукає:
Шпарину, щоб пролізло зло.
Розкидати - нехай гуляє
І викорінює добро.
Добро і зло - давно на світі.
Що вибирать? Рішай собі:
В гармонії ти хочеш жити,
Чи порпатися у багні? *
Хай на Землі зійде добро,
Його посієм скрізь і всюди.
Боротимось - здолаєм зло!
Від нас залежить, добрі люди...
* В нутрі - тут внутрішня суть кого, чого-небудь ( людини ).
* У багні - тут у поганому оточенні лихих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2023
автор: Галина Лябук