Тримаю у руці я олівець,
Він зараз і художник, і митець,
Малює вправно неземний портрет,
А згодом розкриває весь сюжет
Надмірний погляд, ніби із вітрин,
Хвилюючо торкається картин
І постать вабить дивна, чарівна -
Картина згодом, наче ожила
А ось, алея ніжного бузку,
Легенький промінь сяє на листку
І знов малює вміло олівець,
Він зараз і художник, і митець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик