Життєві парадокси

Ну,  ось  і  ти  обручку  одягнув,
не  дотягнув  до  сороківки,  синку…
Так  довго  довелось  чекать…  війну,
аби  знайти  свою  єдину  жінку!

Тож  злагода  нехай  завжди  між  вас,
кохання  ні  на  мить  не  покидає,
не  забариться  перемоги  час
і  весни  ще  порадують  розмаєм!

Іще  зберемось  за  одним  столом,
піднімем  за  дітей  і  перемогу,
а  нині  носиш  зброю  та  шолом
і  ми  за  тебе  молимося  Богу!

12.04.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2023
автор: Олександр Мачула