Кохання каруселі, в когось в Космосі, а в когось і в оселі.

Невзабарі  нічка  землю  укриває,
Невзабарі  сон  усюди  проникає.
Покривалом  зір  вкривається  Земля,
Посміхається  мені  вечірняя  зоря.

Вітерець  листочки  колихає,
Парубок  дівчину  виглядає.
Серце  в  грудях  в  такт  щось  промовляє,
Хтось  на  зустріч  з  щастям  поспішає.

Крутиться  у  Космосі  Земля.
Хтось  качелі  щастя  розкутив,
Голову  в  коханні  закружив.
Посміхається  нам  доля  із  даля.

Чую,  чую  -  пісню  солов'я.
Ой,  мені  знайомий  цей  мотив.
Вітер  на  качелі  взяв  і  підхопив,
Крила  ,  мої  крила  розпустив.

Руку    лиш  до  тебе  протягну,
Вітром  цим  шаленим  обійму,
Зорі  засіяють  під  ногами,
Почуття  не  зміняться  з  роками.

Як  завжди  підемо  на  качелі,
Нас  чекають  наші  каруселі.
Руку  міцно,  впевнено  тримай
І  кохай,  завжди  мене  кохай.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2023
автор: oreol