Негарно видатними бути

(переклад  "Быть  знаменитым  некрасиво…"    ,  
 Борис  Пастернак)

Негарно  видатними  бути.                                                      
Не  це  здіймає  вас  увись.                                                          
Світлин  не  треба  вам  робити,                                        
Над  творами  вночі  трястись.                                          

Мистецтва  ціль  -  самовіддача,                                    
Але  не  галас,  не  успіх.                                                                      
Ганебно,  важивши  нічого,                                                        
Злітати  на  устах  у  всіх.                                                                  

Вам  слід  без  самозванства  жити,                          
Так  жити,  щоб  нарешті  знов                                                
Любов  від  простору  прийняти,                                      
Майбутнього  почути  зов.                                                            

І  залишати  слід  прогалини                                                      
У  долі,  а  не  поміж  листів,                                                            
Місця  життя  цілого  й  глави                                                  
Відкреслюючи  уздовж  полів.                                            

І  поринати  в  невідомість,                                                            
У  ній  ховати  кожен  крок,                                                              
Так,  як  ховається  місцевість                                                
В  тумані,  вкутана  у  змрок.                                                          

Хай  інші  по  живому  сліду                                                            
Пройдуть  твій  шлях  за  п'яддю  п'ядь,                  
Але  поразок  від  олімпу                                                            
Сам  не  повинен  відрізнять.                                                    

І  ти  повинен  аніскільки                                                                    
Не  відступатись  від  лиця,                                                          
Бути  живим,  живим  і  тільки,                                                  
Живим  і  тільки  до  кінця.



Быть  знаменитым  некрасиво.
Не  это  подымает  ввысь.
Не  надо  заводить  архива,
Над  рукописями  трястись.

Цель  творчества  -  самоотдача,
А  не  шумиха,  не  успех.
Позорно,  ничего  не  знача,
Быть  притчей  на  устах  у  всех.

Но  надо  жить  без  самозванства,
Так  жить,  чтобы  в  конце  концов
Привлечь  к  себе  любовь  пространства,
Услышать  будущего  зов.

И  надо  оставлять  пробелы
В  судьбе,  а  не  среди  бумаг,
Места  и  главы  жизни  целой
Отчеркивая  на  полях.

И  окунаться  в  неизвестность,
И  прятать  в  ней  свои  шаги,
Как  прячется  в  тумане  местность,
Когда  в  ней  не  видать  ни  зги.

Другие  по  живому  следу
Пройдут  твой  путь  за  пядью  пядь,
Но  пораженья  от  победы
Ты  сам  не  должен  отличать.

И  должен  ни  единой  долькой
Не  отступаться  от  лица,
Но  быть  живым,  живым  и  только,
Живым  и  только  до  конца.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2023
автор: Інь-янь