Скажи мені, друже, що носиш в своїй душі?
Напевно там гаманець, записник, телефон,
Монети дрібні, від авто запасні ключі
І фото на згадку загублене між ікон…
⠀
Спогади, коли разом зібралась уся сім‘я…
Запах свіжого хліба, слова бойових пісень…
І мрії про сина, а Ти обрав вже йому ім‘я?
Головне, щоб зброя була та віра у завтрашній день…
⠀
Скажи мені, друже, чи світло в Твоїй душі?
Чи маєш Ти генератор, свічки, павербанк,
Чи холодно зараз, чи знову ідуть дощі,
Чи гріє той факт, що догорає ворожий танк?
⠀
Треба ковдрою вкритись, подумати про святе.
А зима буде довгою.Чи віриш Ти у дива?
Знаєш, друже, щастя насправді таке просте
Тільки Богу б у вуха намолені ці слова…
⠀
Так хочеться щоб стіни рідні були, а не чужі
Щоб було куди повертатись, в безпеці дім.
Я відчуваю, що цілий Всесвіт в Твоїй душі…
Я прошу Бога, повертайся додому живим…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2023
автор: Infenochka