Пестить смугу небокраю
Ген зоря червонолиця –
Вкотре день я проживаю,
Чи мені це тільки сниться?
Мов на зрошену долину,
У думки лягає стума,
Як згадаю ту єдину,
Що кохаю... Чи придумав?
Мулять в пору дощовиту
Міркування ці вихрасті,
Тож мотаюся по світу
І не в смутку, і не в щасті.
Не втішає дух поетів
Простір, благами забитий –
Я живу на цій планеті,
Щоб колись навік спочити.
[i]08.IV.23 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2023
автор: Прозектор