Надворі сонце яскраве,
Хоч осінь, але ласкаве!
І чим, зранку, це зайнятись?
Чи з песиком, вже погратись?
Гра в хованку, потішить нас,
Тож швидше, не втрачаймо час!
Уран, шукай! Де ж сховатись?
А може в сарай запхатись?
Полізу, я на горище,
Там думаю, все ж найкраще !
Потішиться… він сніданку,
Як знайде, то дам канапку,
Від дуже їх полюбляє,
Нехай мене пошукає.
Уран бігав кругом хати,
Гайда Максика шукати,
Нюшкує й по траві сміло,
Товкнув, двері досить вміло,
В комору і в старий сарай,
Почув голос, -Назад вертай!
За мить, догори дві лапки,
Гав- гав, то ж давай канапки!
Знайшов, ти ж мені обіцяв!
Та враз тихо - Цяв… цяв… цяв!
Тож добре, як друга маєш,
Ти радість, з ним відчуваєш.
Жовтень 2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2023
автор: Ніна Незламна