Втішаюсь…

Ми  наближались  до  лісу  вже,  як  гості...
Його  соковиті  хащі  повнилися
Пташиним  тисячоголосим  гомоном.
Зелений  світ  умитий  дощами  в  пору.

Переливається  ліс  щедрістю  звуків,
Різноманітністю  акордів  і  тонів...
Весні  радується  птаство  так  наяву.
Веде  мене  згадка  в  даль  минулих  років.

Птахи  творять  музику  живої  краси...
Синиці,  зозулі  й  солов'ї  в  просторі.
А  поруч  струмок.  Глянь-набирає  сили.
Втішаюсь  під  голубим  безмежним  морем...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2023
автор: Маг Грінчук