Сонячний катрен

Так  хочеться  весняним  тихим  ранком
Прокинутись  щасливою  мені,
Зварити  каву,  відхилить  фіранки
І  бачити  схід  сонця  у  вікні.

Світанок  -  то  картина  неповторна,
Бо  сонечко  урочисто  встає  -
Природне  явище  нерукотворне
Життєву  нам  енергію  дає.

В  вікно  напіввідкрите  увірветься
Ранкова  свіжість  запаху  весни.
Пташиним  щебетом  садок    заллється,
А  не  гучними  грозами  війни.

І  сонце,  мов  софітами  на  сцені
Сліпитиме  промінням  золотим…
Тоді,  щаслива,  в  кожному  катрені
Я  доберу  весняних  світлих    рим.

Тетяна  Котельнік

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2023
автор: Покровчанка