Чомусь так буває порою
Ніби зупиняється час.
Щось ляже на плечі горою,
Журбою окутає вас.
Довколо все ніби те саме.
Люди,дерева,хати.
Земля та ж у вас під ногами,
Але вам не хочеться йти.
Руки роботи не хочуть,
Хоч ніби й горяча пора,
За віки ховаються очі.
Не настрій,суцільна хандра.
Тіло то ніби здорове,
У справах також все гаразд.
Вам хочеться теплого слова,
Яке знов запустить ваш час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2023
автор: Малиновый Рай