Будьмо дивовижними і ніжними!
Тьма навкруг наруги і страждань...
Та спочатку треба відчикрижити
Щось, комусь рішуче, без вагань.
В першу чергу, - названому "брату",
Що незваним гостем заваливсь
В наш город родючий, в нашу хату.
Після цього хто б не розізливсь?
Хто б не взявся так його провчити,
Щоб відбить охоту назавжди?
Жаль, історія не кращий вчитель,
В неї несподівані ходи.
Були шанси покінчити з ворогом.
Що спинило - жалість, совість, хрест?
А тепер ми платим за те дорого, -
Треба рятувати Волю й Честь.
Як поставить спромогтися крапку,
Бо далеко так усе зайшло -
Тут вже, бути, чи не бути, ставки.
Мабуть, так уже колись було.
Як не стати на ті ж самі граблі?
Як не стать на граблі на нові?
Хай ніщо не стане на заваді
Покінчити з ворогом в війні.
Тут ще й вірус у серцях завівся,
Що Любов і Віру пожира.
Поміч від "залізної завіси"
Вже ніяка, - бо та гра стара.
І не пройде номер з обіцянками,
Бо не варте слово і гроша
Ворога, облудою просякнуте.
Назавжди слід дати відкоша.
Переможемо! Країна виживе!
Буть, не буть - така сьогодні грань.
А чи будем ніжно-дивовижними,
Після всіх нечуваних страждань?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2023
автор: Рунельо Вахейко