Не згинув сніг, бо знову допустили
Градожбурля́льні хмари-літаки
На українські території вудильні
Де риба й хліб, де воля і зірки.
…І смерчі хмар змітають пліт, гудючі.
Весна, чи ні, огидним – збити б з ніг.
Ми кличем в допомогу: «Сонці, хутче!..»
Хоч й розуміємо про літо – по весні…
30.03.2023р. («Коли під квітень мочить – сніг…» )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2023
автор: Юхниця Євген