«Сказав вам це, щоб ви мали мир у мені.
У світі страждатимете. Та бадьоріться!
Я переміг світ».
Маю потребу з любов’ю розповісти моїм читачам дещо.
Я творив і творитиму, як дасть Бог, вас в істинному вашому «я»,
в істинному центрі серця внутрішнього.
Не кинув вас в час Страстного тижня — і добре.
Не киньте і ви Ісуса Христа до дня воскресіння Христового —
серцем.
Мати Божа усі серця ваші бачить, допоможе.
Будете просити — не матимете злої гордості,
що від Бога-Спаса всіх від’єднує. Чуєте серцем?
Росія рватиме на собі коси, нищитиме решту волосся,
бо проходить Піст у переважному шовінізмі,
гордості обдуреної душі, без серця,
не слухає ні Матері Божої
словом провідництва крізь мене,
ні художества дворянського у минулому.
Я дуже люблю святих, дуже конкретних,
так Бог створив давно. Вони люблять!!!
Ні один письменник світу таке не каже —
можливо, просто нема такого. Здогадались?
Цінності — найвищі в мене. Це святі, Мати Божа,
Христос і Пресвята Трійця. Любов —найціннішим є.
Особиста любов чи не найважливіша в тих,
що люблять... Христом — заповідана.
Любіть Христа. Підіть і встигніть причаститись Його
даруючих Життя страшних безсмертних дарів.
Бо буде пізно, втратите Піст... і далі.
Через два роки не буде свіжо-глибоких худобразів
у поетів всіх, окрім мене...
Коси на собі рватимете, як я говоритиму що далі...
і не втратьте дари — бовканням.
Підіть і причастіться, мов на смерть...
Понеділок, 18.04.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович