[b]В[/b]есна завітала до нашого краю,
[b]С[/b]таранно вказала доріжку до гаю,
[b]М[/b]ене повела там де сонце й тепло
[b]І[/b] дивно торкнула промінням чоло.
[b]Х[/b]ода така мила в чарівної пані,
[b]Н[/b]аснагу дарує мені для роману,
[b]У[/b] погляді тім і віра й надія,
[b]Л[/b]оскоче вже мир - найкраща подія.
[b]А[/b] я подивлюся їй просто у очі,
[b]С[/b]кажу, що так вдячна за ранки та ночі,
[b]Я[/b]сніє життя, зникають тривоги,
[b]Н[/b]емає біди де рідні пороги.
[b]І[/b] знову щаслива, як в минулі літа,
[b]Ж[/b]иву і радію - це найкраща земля,
[b]Н[/b]есу всю любов і тепло до душі,
[b]О[/b]х, вдячна за ласку чарівній весні.
[b]К[/b]уди б не пішла та милішого, знаю,
[b]Р[/b]іднішого краю ніде не буває,
[b]А[/b] лиш найтепліше - це батьківський дім,
[b]С[/b]ховає від смутку і затишно всім.
[b]У[/b] нім ти в безпеці - це фортеця твоя,
[b]Н[/b]е знайдеш святішого чим рідна земля,
[b]Я[/b]ка обігріє, мов ненька дитя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик