за сотню світлових



згадаєш  все_  щербатий  лід  екрану
транслює  нАживо  руїни  сірих  сел
десь  там,  за  сотню  світлових,  світанку  рана
оздобить  золотом  сулу,  десну  і  псел_
...
забудеш  знов_  ім'я  і  символ  віри
на  чорному  хресті  дороговказу
скрипітимуть  незмащені  шарніри
ковтатимуть  пустелі  снів  оази
хімічно  стимульованих  надій...
>
під  черепом  гуде  флешбеків  рій
агонізує  лють  мембанокрила
хапаєшся  за  слів  крихкі  перила
вдивляєшся  в  межу  невороття
і  в  душу,  вишколену  голодом  чеснот
впивається  ікласта  тінь  погорди...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2023
автор: Ки Ба 1