Плаче земля… ой болять її рани.
Роси прозорі на неї упали?
З маків червоних пелюстки злетіли?
Воїна-сина залишили сили.
Плаче земля… вітри хмар наганяють?
Крові святої краплини стікають.
Страшна біда, мов змія, заповзає.
Жалить безжально, життя забирає.
Чує земля ще знесилене «Пити…»
Ось йде підмога… боєць буде жити!
Рани загоїть, хоч сили на донці.
Ангел - сестричка у вранішнім сонці.
А ясне слово – це теж наша зброя.
Знову воно врятувало Героя.
З нами осилить воно всі дороги.
Хай приближає наш День Перемоги!
Воїнам нашим нехай додасть сили.
Смуток розвіє, щоб всі ми раділи.
Радість дарує та висушить сльози.
Грім щоб лиш чули, коли гримлять грози.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2023
автор: Надія Башинська