Я – весна! Я іду!
Я розквітну, запахну!
Я прийду – тобі знову
захочеться жить!
- Ні, не можу радіти,
у мене є Бахмут.
І за нього у грудях
нестерпно болить.
Я – весна! Я іду,
Я несу тобі сили
і жагу римувати
відталі думки.
- Ні, не хочу, не можу,
чужа ти й немила,
ти війна, не весна,
не весняться рядки.
Я –весна! Я іду!
Я несу тобі віру!
Подивись, як підсніжник
благає – повір!
- Той підсніжник, що згинув
під чоботом звіра,
вже не може благати
і тішити зір.
Пригадай, я була
найжаданішим словом,
я прийшла, відтепер
наяву твої сни.
Я благаю лише,
полюби мене знову,
без любові в людей
не буває весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2023
автор: Саша Чорнобіла