Жовте жовтневе листя
Сиплеться з юних кленів,
Падають роси чисті
В ранок, іще зелений.
Точиться шум кленовий
Трунком гірким до неба.
Згадуйте – у любові,
Плакати лиш не треба.
Згадуй мене, мій тату –
Більше нема розлуки:
Клени шумлять листато,
Тягнуть до неба руки.
Згадуй мене ти, мамо –
Лину у сни до тебе…
Поряд я, тут так само,
Тільки під іншим небом.
Згадуй мене, кохана,
Тільки без сліз і болю –
Ранок новий настане,
Щастя у нім доволі.
Клени шумлять прощально,
Клени шумлять безсонно,
Далі синіють дальні,
Крила несуть невтомні.
Може, колись вернуся…
Птахом. Дощем. Чи цвітом.
Чи на нічнім обрусі
Леготом-сном привітним,
Тішитимусь натхненно
Світом у зір намисті…
Сиплеться з юних кленів
Жовте жовтневе листя.
28.09.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2023
автор: Alina Kim