Закохалася Юність в обличчя
Бентежила серце мила краса...
Думала, врода житиме вічно,
Питиме з неї ранкова роса…
Та зустрілась у полудень Зрілість
В обійми неспішно Юність взяла...
Відтіснила із мрій пустотілість,
Мудрість життєву у дар подала.
З нею йшла лабіринтами долі,
І трепетно в щасті пестила стан...
Поки підкралась Старість поволі
Й нишком сховала його у туман.
Що до обличчя, гнучкості стану?!...
З розуму зводить зваблива Душа...
Днями й ночами вірну, кохану,
Омріяно Старість ніжно втіша...
15.03.2023
Л. Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2023
автор: Любов Таборовець