Ми прірва слів, накиданих зопалу,
Народжених думками з каяття.
Гарячими цілунками дурману,
Де совість власне більше нічия.
........
Де власне присмак вчинків, що на швидкості-
Адреналін безстрашності й граблів
І подих присоромлено_ притишений.
То час на вушко ніжно шепотів
........
Що більше не вертається назад.
Емоції ж неначе кастаньєти-
Вистукують амбіції парад,
Сьогодні вниз, а завтра будуть злети...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2023
автор: Квітка))