Не висохли ще сльози матерів,
Як часто, ми приносимо їм біль,
Так хочеться сказати безліч слів,
Та сипемо, на рани мамам сіль.
Вони, все ж люблять і чекають нас,
За наші душі, моляться до Бога,
Вони нам раді, друже, повсякчас,
Та серця, не лишає все ж тривога.
Цінуймо і молімось за матусь,
Допоки, Бог життя ще їм дарує,
А я про це, й подумати боюсь...
Наші молитви, вірю, Він почує.
Сльозу утремо, ніжно рушником,
" Я так люблю, тебе, рідненька"- мовим,
Як добре, що пішли ми за Христом,
І Він зробив, серденько наше новим.
Цінуй сльозинку кожную з очей,
Скажи їй добре слово, не вагайся,
За безліч днів, недоспаних ночей,
Цього мій друже, у житті тримайся.
13.03.23
©Євген Орлов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2023
автор: Tit