Як тихо плаття падало до ніг
і порівняти навіть з чим не знаю,
немов лапатий, невагомий сніг,
що замітає колії трамвая
і відсікає нам шляхи назад,
хмеліє вечір у зірок багатті…
у біле одягався вертоград
й тихесенько до ніг спадало плаття…
13.03.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2023
автор: Микола Соболь