- Чому покинула мене, матусю?
Адже така незграбна я, бо молода.
Мені лише тринадцять, так боюся
Без тебе жити, бо в тобі опору мала я.
Іще не вмію готувати навіть їжу.
Такі смачні були ті пиріжки із м’ясом,
Які пекла ти в вихідні, і твою піцу
Я смакувала з задоволенням дитячим.
Тепер лиш зрозуміла, що твій борщ
Був найсмачнішим на усій планеті.
Коли я знала, що ти поряд, то і дощ
Не міг стривожити вночі, співаючи куплети.
Не знала я, що сни несуть тривогу, страх,
Ти заспокоювала, зігрівала теплим словом.
Як буду жити я без тебе, адже ця війна
Забрала найдорожче, лишивши сиротою…?...
Жахи війни, сирітський біль, кінець дитинству.
Швидко дорослішають діти через страх.
Багато звершено війною вже злочинства,
Але кривава варварка не спи֜ниться ніяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2023
автор: ЭленБрус