Земля втомилась від знемоги,
Вітає всіх з теплом прийдешнім.
Усім єством смак перемоги
Відчути хочеться нарешті...
Коли нарцисово-тюльпанний
Розстелиться в садочку килим,
Зітруться сумніву кайдани,
Уздовж дороги ляжуть пилом.
А дощ пройде, приб'є пилюку,
Запахне свіжістю та цвітом.
Квітчасту матиме сполуку
Оздоба дня в духмяних вітах.
І спів пташок, на слух пестливий,
Проллється цівкою у чашу
Сердечну, де пташині співи
Окрилюють свідомість нашу.
Суцвіття біле у калини –
Мов наречена пишно вбрана,
Яка позує для світлини,
Але... про це іще зарано.
Земля втомилась від знемоги,
Вітає всіх з теплом прийдешнім.
Усім єством смак перемоги
Відчути хочеться нарешті...
07.03.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2023
автор: Олена Студникова