Здається, що там може слово?
Не дощ, що землю напуває,
Не сіть у морі для улову.
А вчуєш, серце завмирає,
Як воно має теплу шкіру
І душу – чисту, невсипущу.
Як в ньому сила, правда, віра,
Жага і Мудрість невмируща.
Таке у світ летить на крилах!
А й інше є, що душу крає.
Розносить біль, журбу по жилах.
Як кат, мордує і вбиває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2023
автор: Крилата (Любов Пікас)