Присвячую своїм учням, які загинули в
боях за Україну та всім загиблим
героям-землякам
Не дочекався нової весни.
Пішов до Бога. Там, либонь, тепліше.
Душа з лелеками майнула в далині,
А тіло змучене землі залишив.
Ти ще повернешся краплинами дощу,
Світанком тихим, вечором брунатним.
І я назад тебе не відпущу,
Хоча лиш марево зумію обійняти.
Ти був і є. В світах, куди прийду,
Моя душа твою візьме за руку.
І підуть двоє в срібну висоту,
Де є життя, але нема розлуки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2023
автор: Сілецька-Васильєва Яна