(до Всесвітнього дня письменника)
У пошуках чи віри, чи любові,
переконався, тіло – це острог,
пройшовши шлях, знайшов себе у слові,
і звірився, що слово дійсно Бог.
Не блудослов, не кидай слів на вітер,
все повернеться збільшене в рази,
ціну вимірюй кожної із літер,
не висолоплюй без потреб язик.
У світі, звісно, жити легше грубим,
такий життя невтішний наратив.
Та рідне слово тільки тих полюбить,
його хто безкорисно полюбив.
03.03.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975672
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2023
автор: Микола Соболь