23. 02. 22

Доця  вже  треба  спати
навіщо  мамо,  нам  що  завтра  рано  встать?
Так  мені  вчора  наснився  тато.
Він  будить  нас  і  ми  біжим  тікать

Мамо  так,  татко  рядом,  він  на  кухні
ми  з  ним  гулялися  у  гру
Ой  доця  ми  уїдем  скоро
він  так  казав  мені  у  сну

Навіщо  ж  нам  кудись  тікати
і  їхать  в  подорож  чужу
В  мене  подруги  тут  і  тато
я  їхать  зовсім  не  хочу!!!

Ти  навіть  фільмів  не  дивилась
про  ту  війну  що  відбула.
А  зараз  буде  ще  страшніше
ракети  розіб'ють  дома

І  люди  будуть  у  підвалах
там  жити,  їжу  готувать
А  хтось  залишиться  в  завалах
так  досить  вже,  легяєм  спать

А  як  же  ми?ми  будем  жити  ?
що  далі  у  вісні  було  ?
Нас  папа  вивіз  ?ми  там  живі?
мені  вже  страшно  все  одно

Не  бійся  доця  все  як  надо
ми  будем  разом  через  рік
А  поки  що  лягаєм  спати
мені  цей  сон  уже  набрид

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2023
автор: Андрій Листопад