Дитина спить, то й мати задрімала.
Чумацький шлях ясо́ю* обійняв
Куток землі, де жалю є замало
Поміж ланів у тлі відмерлих трав.
Мить забуття стелила мріям постіль
Та одягала в байку сновидінь,
Де вхожі в дім нічні казкові гості
Та сон-трава вбирає неба синь.
29.02.2016
*ЯСА́ (поет.) - світло, сяйво.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2023
автор: Олена Студникова