А час все йде.
Його не зупинити,
Назад ніяк не відмотати.
Він, як струмок той,
Що біжить у лузі.
Швидкий й дзвінкий,
Немов солов'я спів.
А ти все бачиш і мене ти чуєш,
Але я не потрібен вже тобі,
Бо я ніхто й ніколи тим не буду,
Що назавжди
Злетить з тобою у блакить.
І об'єднає їх,
Лише щаслива мить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2023
автор: Микола Вітченок