Літопису рядки останні вже дописує цей лютий,
Із сумом, відступаючи, повзе, збирає холод свій.
На крилах вільно лине із блакиті дух весни розкутий,
Вона — нового щастя запальничка з полум’ям надій.
Уперто ця весна не визнає ні суму, ні кордонів,
Їй неважливо, чи у час зручний, чи ні, вона прийшла.
Щоразу, як приходить, із серцями справжнє диво творить,
Буяє з нею різнокольоровоквіттям вмить душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2023
автор: Dora Dorian