Зашарівся неба виднокрай,
заблудився в очереті вітер
і дощу квітневий водограй
омиває вишні першоцвіти.
Громовиця суне звіддаля,
стріл Перун ні грама не жаліє…
Чуєте, як дихає земля,
сповнена родючої надії.
Сповнена думок про врожаї
і столи накриті обрусами…
А тепер співають солов’ї
і гаї вмиваються дощами.
27.02.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975197
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2023
автор: Микола Соболь