Колись… Я не знайду на тебе часу,
Не схочу … більше слухати мовчання,
Виправдань скажу всіляких масу,
Саме так мій любий, щезне і кохання…
Колись я не захочу слухати твоїх проблем,
А потім перестану ревнувати,
Почуття наші … Стануть нулем,
А як повернути схочеш, стану руйнувати,
Колись я перестану святкувати дати,
Чекать не буду подарунків,
Після сварок буду спокійно спати,
І ранком не чекати поцілунків…
Колись я перестану по сто разів на день дзвонити,
І не розповім, що там всередині болить,
Колись не зможу і сльози зронити,
А потім взагалі забуду, що таке любить,
Колись я перестану дуркувати…
Так щиро, по-дитячому с тобою,
На зустріч тобі , я перестану крокувати,
І розмовлять почну сама з собою,
Колись мені набридне випрошувать кохання,
І збайдужію зовсім … Назавжди…
Закінчаться усі мої вагання,
Тоді побачиш ти… Скільки витекло води…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2023
автор: Вірсавія Стрельченко