Подаруй мені білі квіти,
Я поставлю їх в саму душу.
Будем разом життя ділити,
Бо так хочу, не те, щоб мушу.
Намалюй мені жовте сонце,
Поки небо дощами плаче.
Я прокинусь, здивуюсь: хто це?
Й стане тепло мені неначе.
Запроси знов на перший танець,
До очей говори очима.
І тримай безіменний палець,
Що рука твоя заручила.
Не забудь про священну ніжність -
Хай її не краде рутина.
Хай між нами стоїть лиш вірність,
Щоб незгоди любов простила.
30.09.2022
Наталія Петренко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2023
автор: Наталія Волинська