Ростуть соняхи до сонця,
А над ними - хмари.
Сумна моя Україна,
Бо на серці - рани.
За що? Чому? В чому винні?
Запитань багато.
Розумом тут не збагнути
московського ката.
Як той орел двоголовий,
Пазурі встромляє
І підло так , по-злодійськи
ракети шпурляє.
Та не довго тобі, враже,
В світі панувати.
За всі злочини ти будеш
Пред судом стояти.
День той щодня наближають
Воїни завзяті,
Боже милий, поможи нам
Тих орків здолати.
Сонях тягнеться до сонця,
Он вже промінь ясний.
Україна переможе й
Слава не погасне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2023
автор: Галя Журавка