Зімкнути коло навколо себе…

Зімкнути  коло  навколо  себе,
Скріпити  руки  у  замок  –
Життя  суцільним  стає  молебнем
Та  ув  один  кінець  квиток.

Дається  ноша,  яка  по  силі,
Надлишок  самі  беремо.
Хитлявий  настрій  та  звички  хтиві 
Впрягають  розум  у  ярмо.

Від  перешкоди  до  перешкоди
Стискає  відстань  жвавий  час.
Та  протидія  хіба  зашкодить?
Тож  треба  зменшити  баласт.

У  руки  Божі  я  віддаюся  –
Безсила  проти  вітру  йти
Та  зупинитись  навряд  чи  змусять
Мене  безжалісні  вітри.

Зімкнути  коло  навколо  себе,
Скріпити  руки  у  замок  –
Життя  суцільним  стає  молебнем
Та  ув  один  кінець  квиток...

19.10.2019

–––––––––––––––
Картинка  з  інтернету
–––––––––––––––

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2023
автор: Олена Студникова