***
На роздоріжжях снів гублюсь у споминах
Давлюся болями задавнених образ
Вслухаюсь в звуки здаленілих гомонів
Ловлю обривки вимовлених фраз
І пахне літо перезрілими житами
І ллється жайворів небесний спів
І щось таке незриме поміж нами
Щось недомовлене, на що бракує слів
А тільки очі волошкові серед жита
Блакитним полум’ям цвітуть
А тільки маків вогники розкриті
У морі жита хвилями пливуть
І лиш небес бездонна глибина
І теплий подих вітру на щоках
І знову щось розказує вона
З букетиком волошок у руках
Те літо загубилося в літа́х
Та знов і знов приходить увві сні -
Цвітуть волошки в золотих житах
І ти, як юність, посміхаєшся мені…
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2023
автор: Терновий