Вона завжди була з всіма привітна
Неначе квітка ніжна й чарівна
Душа її була надто тендітна
Серце у ранах - музика сумна
Вона завжди була неначе сонце
Бо ж усміхалась щиро від душі
Все прагла волі стукавши в віконце
Коли світили зорі в тишині
Прагла забути болі й всі образи
Світла душею що тут ще сказать?
Хотіла щастя щоб забуть ті фрази
Які вбивали ніжність й благодать
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2023
автор: Женьшень