Хоч дехто ще собі вважає,
Що ніби ми у діях не швидкі,
То, хай нарешті вже запам’ятає,
Що краще нас не злити при житті.
Мабуть, так міркував собі «пахан»,
Що може й далі пити кров до скону.
Та вмить народний закипів Майдан,
І скинули отого покидька із «трону».
Вважав собі так і кремлівський кат,
Що ми покірно згинемо в орді,
Та хвиля піднялась до Дону від Карпат
На захист від рашистів рідної землі.
І провокатори, що лізуть із щілин
Повсюди нам нагидити до неба –
Отримають по повній, клин за клин,
То, краще злити нас не треба.
Політиканам безталанним
Не треба нас повчати, що робити,
Як і «експертам» їх диванним.
То краще нас таким не злити.
А від нестримності наших штормів
У когось може вже і хитавиця,
То хай і нудить наших ворогів,
Бо духу нашого їм не зламати крицю.
Ми раді всім, хто хоче миру.
Не треба нам чужих «прикрас»,
Та і свого не віддамо ми ZVіру,
Тому вже краще і не злити нас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2023
автор: Юрій SH(Шторм)