Привіт тобі від моєї кави!
Вона, як завжди, цукру не зносить.
Гірка мікстура загоює рани,
Які, буває, чимсь будні наносять.
То ріжуть мовчки, то б'ються словами.
А то штовхнуть - аж заниє під серцем.
Є ті, хто завжди будуть за нами.
А є - за нас: сміливі і вперті.
Привіт тобі від моєї кави!
Вона, як завжди, п'янить ароматом.
У цьому сенс - то не для забави:
Ковток життя із зернятка знаком.
Було всього, а буде ще більше.
Не загрібай все золото світу.
Умій відчути так, як раніше:
Планета Земля втрачала орбіту...
Привіт тобі від моєї кави!
Вона не завжди буде такою.
Найкраща та, яку пакували,
Щасливі безумці в пакет з шаурмою.
Привіт тобі від моєї кави:
Моя - колискова, твій - спонсор безсоння.
А шкода таких, що цей смак поховали
За ґрати фаянсу, де воля - стороння.
Привіт тобі від моєї кави!
Запрошуй туди, де найтонші гурмани
Кайфують життям і міняють всі плани,
Щоб з'їхать на бік і напитися кави 🖤
🚙 ⛽🧋
Наталія Петренко
Фото з Інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2023
автор: Наталія Волинська