Тривожні світанки нас лякають,
А у серцях звучить сумна струна.
І ракети хмари розсівають,
У нас триває ця клята війна...
Вже не тішить кава на світанку,
А солодкий цвібак трішки гірчить.
З острахом прочиняєм фіранку,
Слухаємо чи куля не летить...
Але розвіються сірі хмари,
Сонце наше серце обігріє.
У небі загоряться стожари,
А наш Господь-Бог смуток розвіє.
Нехай зневіра з серця втікає,
А нашу душу радість веселить.
Хай ранок мило нас обіймає,
І переможна пісня хай звучить...
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2023
автор: Віктор Варварич