Як самотня жінка плаче,
Хоче ласки, не інакше!
Щоб на грудях полежати,
Молот в ручках подежати.
Розказати що турбує,
Мізги трохи помахати.
Хоче щастя, як без нього
Чоловіку дух підняти.
Як пощерблену косу
Зміг він вправно відклепати!
Щоби знову задзвеніла,
Засміялась, гомоніла.
Щоб не тліла, а горіла,
Брила різні перешкоди,
Не журилась від негоди.
Голова щоб не боліла,
Не пиляла, а любила!
І не плакала щоночі,
Щоб світились її очі.
Не казала, розвернувшись,
Що втомилась, хоче спати,
І її все задовбало,
І на тебе їй начхати.
Щоби цього не було,
Чоловік це має знати.
Щоби «пилкою» не стала
Треба жінку шанувати.
У кохані зізнаватись,
Квіти ніжні дарувати!
Загорнути у обійми,
Палко пеститить, цілувати
І звичайно як без цього,
Жінку треба відклепати!
21.01.2023😂😂😘😘😘😝
by Shtuka Yaroslav
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2023
автор: Штука