Як прокинешся тихо в ранкову зорю,
А тобі вже співає пташина,
Усміхнися ти щиро своєму життю,
За все те, що дарує година
І низенько схились з теплотою душі,
Що ти можеш в красі такій жити
Та творити серденьком зворушні вірші,
В них душа вся, що вміє любити
Подивись навкруги і відчуй милу мить,
Ти без неї, як та сиротина,
Завдяки лиш красі у житті все бринить,
Мов на світ появилась дитина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик