Вкотре купую до чаю мармелад.
Знаю, калорії, цукор... - грішила й буду! (🤭)
Наші кав'ярні щодня добирають люду:
"Каву солодку!"
"Лате і шоколад!"
Боже, то добре, що не одній мені,
мозок шепоче: "так хочу шматочок щастя..."
Стрічка новин ріже лезом тонке зап'ястя...
Гради, ракети, міни у кожнім сні.
Світлий екран заховала під гору книг -
вирву себе на годину у інший простір...
Ще рік тому магазини манили в гості.
Світе, коли ти змінитись настільки встиг?
Знову на кухню...
"Будеш солодкий чай?"
Я б так хотіла звично радіти тиші,
блиску вітрин зі світлом у кожній ніші...
"Скоро вже так!
Чуєш?!
Ти лиш не звикай." (❤🙏)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2023
автор: Людмила Мартиненко