Програв приймач пробудку,
Підняв на ноги моряка
І його милу "незабудку",
Що разом грала хропака.
Почався ранок у квартирі,
А не в каюті корабля,
І не пищить БЧ чотири*,
Де Морзе душу звеселя.
Немає прапора на юті,**
Лиш у покутті святий лик.
Але моряк, по своїй суті,
Уже й до берега привик.
Потрібний, наче вантуз,
Й день крутиться, як в'юн:
Із гальюна*** - на камбуз,****
Та з камбуза - в гальюн.
Пенсіонер. Що тут сказати
Хоч прозою, чи віршем?
Та все ж душею замерзати
Не прагне, поміж іншим.
Усе частіше сниться море,
Його грайлива каламуть.
Безмежно пінне, неозоре
Все кличе обрій досягнуть.
Аврал! До бою і походу
Готов! Віддать швартові!..
І гвинт гребе солону воду,
А інші два - напоготові.
Приймач писклявий ЩТЦ*****
Настирно пропонує,
І олівець над папірцем
Чаклує й дешифрує...
Романтика! Безмежжя!
Ні обрію, ні островів!..
О, море рідне й узбережжя,
До вас я серцем прикипів!
*БЧ чотирии - бойова частина зв'язку (радіорубка).
** Ют - кормова частина верхньої палуби корабля.
***Гальюн - туалет на кораблі.
**** камбуз - кухня на кораблі.
*****ЩТЦ - радіокод: прийміть радіограму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2023
автор: Леонід Федорів