[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=w2URvPl9Q7s[/youtube]
Прийшов Баран у школу вчитись,
Наука, звісно, не проста,
Та чи без неї можна жити?-
Баран у Котика пита.
А Кіт оцей такий поважний,
Вже має досвід у житті.
В словах він дуже обережний,
Вважав себе на висоті.
Як скажеш Бе чи Ме - неважно,
Всі зрозуміють його зміст.
Та головне - кажи протяжно,
Усі признають - маєш хист.
Приміром я,- сказав тут Кіт,
У школу зроду не ходив,
Завжди у мене є обід,
( завжди брехати він умів).
Цікава ця була розмова,
Баран собі подумав так:
Нащо мені здалася школа,
Що я Баран, впізнає всяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2023
автор: Н-А-Д-І-Я