Зігнулися в поклоні хризантеми.
Немов на сповідь проситься душа.
Ще вчора усміхались і раділи.
Сьогодні вітер снігом заміта.
Рожеві,білі,жовті пелюстки
скує зима в краплинах синіх льоду.
Краплинки льоду-змерзлі їх серця.
Під вечір почорніють.Втратять вроду.
Роздягнені дерева під вікном
мов сироти у вікна заглядають.
Зігрітись хочуть.Як попасти в дім?
Коли вони ні рук,ні ніг не мають.
До нас,зима,ти рано завітала.
Ще б почекала тиждень,а чи два.
Зігрілись би роздягнені дерева.
І хризантем раділа б ще душа.
Цей світ такий жорстокий.
Куди не кинеш оком
життя не вічне,
смерть над ним вітає.
Вона без серця як зима.
Холодна,біла і страшна.
Дві подруги
які жалю не знають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2023
автор: кацмазонка